понеділок, 9 березня 2020 р.

Маловідомі факти про Шевченка

Про нього написано дуже багато, але є епізоди з його життя, про які ми  й не знаємо.

  1. Тарас Григорович  був людиною середнього зросту. Зберігся «Формулярний список про службу лінійного Оренбурзького батальйону №1» за 1953 рік, у якому зазначено зріст рядового Шевченка 2 аршини і 5 вершків, що дорівнює 164, 46 см.
2.  Навесні 1838 року російський поет Василь Жуковський та художник Карл Брюллов вирішили викупити талановитого юнака із кріпацтва. Погодився відпустити Тараса і пан Енгельгарт, але запросив неймовірну на той час суму – 2500 рублів. Аби знайти потрібні гроші, Брюллов намалював вихователя спадкоємця російського престолу Жуковського, і друзі продали портрет з аукціону, участь у якому взяла й імператорська родина. Розіграш відбувся 22 квітня 1838 року, а вже 25 квітня Тарас отримав відпускну.
3. Традиційно на портретах у підручниках Шевченко постає перед дітьми людиною похилого віку із суворим обличчям у високій шапці та кожусі. Насправді ж після звільнення колишній кріпак став модним портретистом у Петербурзі, мав добрий прибуток, а тому і вдягався досить модно. Так, у своєму щоденнику Тарас із задоволенням описував придбання ним за 100 рублів плаща-макінтоша.
 4. В останній рік свого життя Тарас Шевченко власним коштом видав «Букварь южнорусскій», за яким навчатися грамоті рідною мовою мали дорослі українці в недільних школах. Буквар містив азбуку з друкованими та прописними літерами, тексти для читання, цифри, таблицю множення, переспіви Псалмів Давидових та п’ять щоденних молитов. Однак згодом Буквар був заборонений і вилучений з метою нерозповсюдження недільними школами. І це, не зважаючи на те, що «ничего в себе противного законам не заключает», як говорилось у доносі.

Аскольдова могила
 5. До наших часів в оригіналах і частково в гравюрах на дереві і металі дійшло 835 картин Шевченка. Їх виконано олією, тушшю, аквареллю, свинцевим олівцем, сепією та в техніці офорта. Проте лише незначна частина художніх творів має авторські підписи, а дати створення – ще менша.



Пам'ятний знак на місці першого поховання
 Тараса Шевченка в Петербурзі
  6. Існує дві могили Тараса Шевченка. Перша знаходиться у Петербурзі на Смоленському кладовищі, друга – на Чернечій горі поблизу міста Канів. Справа в тому, що, відчуваючи наближення смерті, Кобзар просив поховати його на Батьківщині. І через 58 днів за клопотанням Михайла Лазаревського Тараса було перепоховано в Каневі.

пʼятниця, 9 березня 2018 р.

              Тест на знання класика: Що пив та малював Тарас Шевченко?
  До 204 дня народження Тараса Григоровича команда "Освіторія" створила тест, який допоможе освіжити власні знання та відкриє щось нове про відомого поета. Пропоную і вам дати відповіді на питання тесту

вівторок, 6 березня 2018 р.

"Божественна самотність"

Завдяки Олександрові Денисенку, директорові Українського радіо "Культура" у UA:Українське радіо, акторові, письменникові Кіностудії ім. О.Довженка маємо можливість побачити телевізійну версію вистави "Божественна самотність" за п'єсою О.Денисенка "Оксана" і за режисурою Олександра Білозуба, що йшла в театрі ім. Івана Франка ще 10 літ тому. Телеверсія було люб'язно надана авторові Богданом Ступкою. І принагідно до річниці народження великого Тараса Шевченка автор вирішив виставити цей спектакль на  Фейсбуці і побажав приємного перегляду усім охочим. 

понеділок, 5 березня 2018 р.

Квест-марафон до дня народження Шевченка

  2017 року Всеукраїнський благодійний культурно-науковий фонд Т.Г.Шевченка спільно з Інститутом літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України до дня народження Тараса Шевченка запровадив квест-марафон (березень - травень) за темою «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?» (творчість, життя, світова шевченкіана).
Метою заходу стало долучення широких верств суспільства до поглибленого ознайомлення з творчістю та життям Кобзаря.
Долучитись до участі у квест-марафоні можна за посиланням «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?»

субота, 17 лютого 2018 р.


  Вашій увазі пропонується тест, щоб перевірити, наскільки добре ви знаєте  життя і творчість Шевченка
Пройти тест

неділя, 10 грудня 2017 р.

    Поетичні картини української  природи очима Шевченка

 Шевченківська картина України була барвистою і живою. Він покинув її у чотирнадцятирічному  віці, тому запам'ятав і описував найчастіше рідний край таким, яким той запам'ятався у дитинстві. Можливо, саме тому найкраще і  по-особливому сприймають Україну очима  Шевченка діти – з тією серйозністю, на яку не  завжди здатні дорослі. Їм легко пояснити його світ – світ не предметний, а світ думок і вражень, які перегукуються між собою.
У  багатьох віршах Т.Шевченка створені неперевершені за своєю майстерністю і виразністю картини природи, що сприймаються як втілення краси рідної землі, захоплюють багатством барв і звуків. Неперевершені за своєю майстерністю й виразністю картини рідної природи поет створив у віршах “Тече вода з-під явора”, “Ой діброво – темний гаю!”, “Зацвіла в долині червона калина”, “Сонце заходить, гори чорніють”, в пейзажних уривках з поем: “По діброві вітер віє”, “Зоре моя вечірняя”, „Дивлюся аж світає” та багатьох інших.
У дорослому віці Шевченко бував в Україні з травня по грудень 1843 року та у 1845 році,  ставши співробітником Київської археографічної комісії ( у цей період він багато подорожував Україною, збирав фольклорні й етнографічні матеріали та змальовував історичні й архітектурні пам'ятки).  Востаннє Шевченко  повернувся в Україну влітку 1859 року, де не був дванадцять років.

 Прекрасна природа, величні могили  часто постають декораціями до історичних сцен. Образи, мальовані з пам'яті, виходять одухотвореними. Дивлячись на світ очима художника, Шевченко замість фарб і пензля використовував слова. Шевченко створив поетичні картини рідної природи в різні пори року, дня і ночі, які відзначаються поетичністю, образністю, багатством мови, характеризуються винятковою теплотою, ліризмом і свідчать, що поет тонко відчував красу природи, прагнув передати її багатство й неповторні барви.Усе, чим гарна українська земля, небо, природа, люди, побут, постає  перед безталанним поетом у повній величі, мов щось найдорожче в світі, найсвятіше, єдине, але  втрачене навіки.

Між горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується, любується
На всю Україну.
А понад ним зеленіють
Широкії села,
А у селах у веселих
І люди веселі.
("І виріс я на чужині")

Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила…
А над самою водою
Верба похилилась...
(.....)
Сонце заходить. Гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть.
А я дивлюся… і серцем лину
В теплий садочок на Україну.
(«Думи мої, думи мої, ви мої єдині»)

неділя, 12 березня 2017 р.

четвер, 17 листопада 2016 р.


   Національний музей Тараса Шевченка презентує творчий доробок та життєвий шлях академіка Імператорської академії мистецтв, українського художника, поета, філософа, громадського діяча.
   Будівля на бульварі Тараса Шевченка, в якій розташований сучасний музей, в другій половині ХІХ ст. належала родині Терещенків – відомих меценатів та колекціонерів творів образотворчого мистецтва.
3D тур по Національному музеї Шевченка
Про Національний музей Шевченка

середа, 19 лютого 2014 р.

ТЕСТ “З ЯКОГО ВІРША ЦІ РЯДКИ?”


1.  Мені аж страшно, як згадаю
     Оту хатину край села!
     Такії, боже наш, діла
      Ми творимо у нашім раї…
           А) “І виріс я на чужині…”
           Б) “Як би ви знали паничі…”
           В) “Тече вода з-під явора…”

неділя, 12 січня 2014 р.


Taras Shevchenko selfportrait oil 1840.jpg


Виклик

Вступ до документальної драми «Гора»
Іван Федорович Драч


Скиньте з Шевченка шапку. Та отого
                  дурного кожуха.
Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха.
Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім:
Йому було перед смертю всього лише сорок сім.

А то підробили діда і шкутильгаєте з дідом.
Ліниву свою недолугість за ним пускаєте слідом.
А він вибухає і шпетить всю вашу дурну макітру
І молодо круговертить. Молодо! Проти вітру!

А він все шукає до пари - наймичку з сиротою,
А він пропада за маною - не вашою, а отою!
І горне гору роботи, бо в нього роботи гора.
Гори до нього горнуться, сонце - на вістрі пера.

Він пильно у нас вдивляється.
                  Вільний свавільний самум.
Здається, ядерно вибухне з отих непокірних дум.
А то регоче і тішиться, наче хлопчисько радий.
Шевченко був молодим. Шевченко завжди молодий.

Листопад, 1995 .