Цьогоріч, продовжуючи знайомство з життям і творчістю Шевченка, ви дізнаєтесь про викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання.
Програмові твори: «Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…» (напам'ять).
Стаття, написана Іваном Франком на честь 100-річчя від дня народження Т.Шевченка
ПРИСВЯТА
Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.
Доля переслідувала його в житті, скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в бога у зневіру і песимізм.
Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.
І. Франко. Твори в 50-ти томах. — К.: Наукова думка, 1983. — Т. 39. — С. 255.
Про викуп Шевченка з кріпацтва та людей, які турбувалися про його долю, ви можете дізнатися більше за посиланнями: Вікіпедія
Читаючи і слухаючи про викуп майбутнього поета, випишіть у зошит імена людей, які брали участь у визволенні Шевченка з кріпацтва.
Якщо вам цікаво, про вартість кріпака у царській Росії можна прочитати тут
У роки свого петербурзького життя Кобзар написав такі рядки: "Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь окроме Бога… Велике щастя бути вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить".
Про життя у Петербурзі
У першому виданні «Кобзаря» було лише 8 творів. Відкривався він віршем «Думи мої, думи мої», що став заспівом у його творчості.
Свої поетичні твори Шевченко називав по-народному «думами», присвячуючи їх рідному краю. Ці думи невеселі, проте щирі і правдиві, вони «стали на папері сумними рядами», бо їх породило лихо. Поет плекав свої твори, ніби дітей, як квіти, і тепер віддає на суд читачів.
Повернувшись в Україну в 1845 році, Тарас Шевченко написав вірш «Минають дні, минають ночі», в якому розмірковує про сенс людського життя, про власну долю. Поета найбільше обурює безтурботне, беззмістовне існування, коли людина не залишає по собі ніякого сліду. Шевченко переконаний, що жити потрібно повноцінним, активним духовним життям в ім'я любові й добра для людей.
Читаючи поезію "Минають дні, минають ночі", виділіть найяскравіші поетичні образи, через які передається ідейний зміст. Розкрийте узагальнюючий смисл цих образів.
Поясніть своє розуміння висловів «гнилою колодою по світу валятись», «серцем жити».
Які емоції й роздуми викликав у вас цей твір?
У травні 1847 року, коли закінчилося слідство і шеф жандармів Орлов подав Миколі І доповідь про «Українослов’янское общество». У ній зокрема значило- ся: «Художника Шевченка за складання бунтарських і в найвищій мірі зухвалих віршів,як обдарованого міцною будовою тіла віддати рядовим солдатом до Оренбурзького окремого корпусу на 10 років…,без права писати й малювати».
- Як ви вважаєте, чи вдалося тогочасній владі зробити із Шевченка покірного солдата?
Скориставшись інформацією за посиланням, знайдіть відповідь на запитання: під яким реєстровим номером записали Шевченка і чому саме? Випишіть у зошит опис зовнішності поета того періоду.
«Тяжко, важко, неможливо заглушити у собі будь-яке достоїнство, стати на ви- тяжку,слухати команди і рухатися, як бездушна машина»,-писав Шевченко в «Щоденнику».
Розташована далеко в пустелі Орська фортеця справила на Шевченка гнітюче враження: «А страшна пустеля, яка її оточувала,- писав поет,- здавалася мені розритою могилою, готовою похоронити мене заживо… Під’їжджаючи ближче до фортеці, я думав (дивна дума), чи співають пісні в цій фортеці. І готовий був Бог знає в що закластися, що не співають. При такій декорації можлива тільки мертва тиша, перервана тяжкими зітханнями, а не звучними піснями».
Про те, яким було життя митця в Орській фортеці, можете дізнатися більше, скориставшись матеріалами Енциклопедії життя і творчості Тараса Шевченка.
Розгляньте "Автопортрет" Шевченка, написаного 1847 року. Поміркуйте, що вражає у зовнішності поета?
Про "Автопортрет" можна більше дізнатися, звернувшись до Вікіпедії.
Робота виконана олівцем, тобто загальне враження посилюється завдяки грі світла й тіні. При цьому домінуючим є сірий колір. Чи впливає це на настроєве сприйняття полотна? Свою відповідь обгрунтуйте.
-1.jpg/315px-%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B0_(%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1963_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83)-1.jpg)
"Мала книжка" — рукописна збірка поезій Тараса Шевченка періоду 1846-1850 років.
Збірка складається з 27 оправлених разом саморобних зшиточків мініатюрного формату (6,3х9,8 см), утворених із згорнутих увосьмеро аркушів звичайного канцелярського паперу (А-4) різної якості.
До зшиточків Шевченко наприкінці 1849 — на початку 1850 начисто переписав тексти з попередніх чорнових автографів та «Захалявних книжечок», які потім, очевидно, знищив, або вони загубилися.
-2.jpg/275px-%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B0_(%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1963_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83)-2.jpg)
Мала книжка (фототипічне видання 1963 року): приклад сторінки з виправленнями
Твори переписано старанно, дуже дрібно і густо. На кожній сторінці текст обведено рамкою. Шевченко нумерував зшиточки й записані до них твори в межах року: окремо за 1847, 1848, 1849 і 1850.
«Захаля́вна кни́жечка» — невеликі саморобні зшитки, куди Тарас Шевченко у 1847-50 рр. записував свої поезії.
У літературі назва «Захалявна книжечка» вживається для означення книжечок-збірників творів Шевченка за 1846-47 рр., 1848, 1849, 1850 рр., а також «Малої книжки» — рукописної збірки поезій Т. Г. Шевченка 1846–1850 рр.
1847 року Шевченко пише ще один вірш під назвою "Думи мої, думи мої".
В одному з листів до свого приятеля А. Лизогуба Шевченко писав у 1848 році: «Бодай і ворогові моєму лютому не довелось так каратися, як я тепер караюсь. Усі лиха упали на мою голову. Одне вже, що нудьга і безнадія давить серце, а друге: нездужаю з того дня, як привезли мене в сей край... Сей і другий місяць я ще буду в Орській кріпості, то напишіть знов хоч стрічечку, бо тільки Бог святий знає, як я радію, коли дійде до мене хоч одне слово з моєї рідної країни...».
Порівняйте зміст вірша із змістом листа.
Думи мої, думи мої (1847)
***
Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб'ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З киргизами убогими.
Вони вже убогі,
Уже голі... Та на волі
Ще моляться богу.
Прилітайте ж, мої любі,
Тихими речами
Привітаю вас, як діток,
І заплачу з вами.
[Друга половина 1847, Орська кріпость]
У роки свого петербурзького життя Кобзар написав такі рядки: "Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь окроме Бога… Велике щастя бути вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить".
Про життя у Петербурзі
Свої поетичні твори Шевченко називав по-народному «думами», присвячуючи їх рідному краю. Ці думи невеселі, проте щирі і правдиві, вони «стали на папері сумними рядами», бо їх породило лихо. Поет плекав свої твори, ніби дітей, як квіти, і тепер віддає на суд читачів.
Поясніть своє розуміння висловів «гнилою колодою по світу валятись», «серцем жити».
Які емоції й роздуми викликав у вас цей твір?
У травні 1847 року, коли закінчилося слідство і шеф жандармів Орлов подав Миколі І доповідь про «Українослов’янское общество». У ній зокрема значило- ся: «Художника Шевченка за складання бунтарських і в найвищій мірі зухвалих віршів,як обдарованого міцною будовою тіла віддати рядовим солдатом до Оренбурзького окремого корпусу на 10 років…,без права писати й малювати».
- Як ви вважаєте, чи вдалося тогочасній владі зробити із Шевченка покірного солдата?
«Тяжко, важко, неможливо заглушити у собі будь-яке достоїнство, стати на ви- тяжку,слухати команди і рухатися, як бездушна машина»,-писав Шевченко в «Щоденнику».
Розташована далеко в пустелі Орська фортеця справила на Шевченка гнітюче враження: «А страшна пустеля, яка її оточувала,- писав поет,- здавалася мені розритою могилою, готовою похоронити мене заживо… Під’їжджаючи ближче до фортеці, я думав (дивна дума), чи співають пісні в цій фортеці. І готовий був Бог знає в що закластися, що не співають. При такій декорації можлива тільки мертва тиша, перервана тяжкими зітханнями, а не звучними піснями».
Про те, яким було життя митця в Орській фортеці, можете дізнатися більше, скориставшись матеріалами Енциклопедії життя і творчості Тараса Шевченка.
Про "Автопортрет" можна більше дізнатися, звернувшись до Вікіпедії.
Робота виконана олівцем, тобто загальне враження посилюється завдяки грі світла й тіні. При цьому домінуючим є сірий колір. Чи впливає це на настроєве сприйняття полотна? Свою відповідь обгрунтуйте.
Збірка складається з 27 оправлених разом саморобних зшиточків мініатюрного формату (6,3х9,8 см), утворених із згорнутих увосьмеро аркушів звичайного канцелярського паперу (А-4) різної якості.
До зшиточків Шевченко наприкінці 1849 — на початку 1850 начисто переписав тексти з попередніх чорнових автографів та «Захалявних книжечок», які потім, очевидно, знищив, або вони загубилися.
Мала книжка (фототипічне видання 1963 року): приклад сторінки з виправленнями«Захаля́вна кни́жечка» — невеликі саморобні зшитки, куди Тарас Шевченко у 1847-50 рр. записував свої поезії.
У літературі назва «Захалявна книжечка» вживається для означення книжечок-збірників творів Шевченка за 1846-47 рр., 1848, 1849, 1850 рр., а також «Малої книжки» — рукописної збірки поезій Т. Г. Шевченка 1846–1850 рр.
1847 року Шевченко пише ще один вірш під назвою "Думи мої, думи мої".
В одному з листів до свого приятеля А. Лизогуба Шевченко писав у 1848 році: «Бодай і ворогові моєму лютому не довелось так каратися, як я тепер караюсь. Усі лиха упали на мою голову. Одне вже, що нудьга і безнадія давить серце, а друге: нездужаю з того дня, як привезли мене в сей край... Сей і другий місяць я ще буду в Орській кріпості, то напишіть знов хоч стрічечку, бо тільки Бог святий знає, як я радію, коли дійде до мене хоч одне слово з моєї рідної країни...».
Порівняйте зміст вірша із змістом листа.
Думи мої, думи мої (1847)
***
Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб'ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З киргизами убогими.
Вони вже убогі,
Уже голі... Та на волі
Ще моляться богу.
Прилітайте ж, мої любі,
Тихими речами
Привітаю вас, як діток,
І заплачу з вами.
[Друга половина 1847, Орська кріпость]
Навесні 1847 року, сидячи в Петербурзі в застінках каземату і чекаючи вироку царя, Тарас Шевченко написав цикл поезій « В казематі», куди ввійшли вірші — « Мені однаково...» та «Ой три шляхи широкії».
Читаючи поезію "Мені однаково", поміркуйте над рядками: "На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі".
Спробуйте визначити рядки, у яких виражене поетичне кредо Шевченка?
Проаналізуйте, спираючись на поезію "Мені однаково", у чому вбачав сенс свого життя Шевченко.
Поміркуйте над тим, у чому ви вбачаєте сенс свого життя?
Прослухайте поезію "Мені однаково" і підготуйтесь до конкурсу на краще читання віршів Тараса Шевченка.
Поезію "Мені однаково" читає народний артист України
Святослав Максимчук
Поезію "Мені однаково" читає народний артист України Богдан Ступка
Рок-версія пісні «Мені однаково…» на слова Тараса Шевченка у виконанні Кузьми Скрябіна
Читаючи поезію "Ой три шляхи широкії", проаналізуйте, які народнопісенні образи використані у поезії «Ой три шляхи широкії»? Розкрийте їхній алегоричний смисл.
Немає коментарів:
Дописати коментар